Перхлорэтилен (Тетрахлорэтилен)

Тетрахлорэтилен (перхлорэтилен) — безбарвна рідина з різким запахом, хлорорганічний розчинник. Широке застосування застосовується в хімчистці та знежирюванні металів.

Застосування

Приблизно 60 % усього літієвого тетрахлоретилену застосовується як розчинник хімчистці. Тетрахлоретилен замінив усі інші розчинники в цій зоні, оскільки він не горючий і може бути безпечно використаний без особливих запобіжних заходів. Через свою стійкість тетрахлоретилен містить низький відсоток стабілізаторів і з цієї ж причини використовується поряд із трихлоретиленом і 1,1,1-трихлоретаном для знежирення металів, особливо, алюмінію. У менших кількостях тетрахлоретилен застосовується в текстильної промисловості і виробництві фреона — 113.

У нафтопереробленні зошитковий тетрахлоретилен поряд з дихлоретаном застосовується в процесі оксидування (для відновлення активності) біметалевих каталізаторів на установках каталітичного риформінгу и низькотемпературної ізомеризації
 

ПЕРХЛОРЕТИЛІЄН — ОПТИМАЛЬНЕ РЕШЕННЯ ДЛЯ ПРАЧНИХ ІНШИХ СЕКТОРІВ ПРОМІШНОСТІ.

Багато хто вважає, що перхлоретилен є продуктом, спеціально розробленим для сухого чищення одягу. Однак, це не зовсім так із кількох причин. Перше, перхлоретилен — багатофункціональний розчинник, який застосовується для знежирення металів машинобудування, приладобудування, під час оброблення фотополімерних друкованих плат, вичинки шкіри та хутра, у текстильній та деревообробній промисловості, , а також у виробництві фреонів і активних барвників. Друге, ще кілька десятків років тому для хімічного чищення, крім перхлоретилену, широко використовувався трихлоретилен, який був дешевший, а функціонально ні в чому йому не поступався перхлоретилену. З введенням нової класифікації канцерогенності та присвоєнням трихлоретилену другого класу небезпеки, його споживання, а слідом за ним і виробництво різко вийшло на збиток. Унаслідок цього у всій Європі трихлор сьогодні випускають тільки INEOS CHLOR у Британії та DOW Chemical у Німеччині, а в хімчистці його використання заборонено. Третє, перхлоретилен — це фактично побічний продукт під час виробництва епіхлоргідрину — сировини для епоксидних смол. Базовими компонентами цього виробничого ланцюжка є хлор і пропілен. Але якщо хлор виходить через нескладне й недороге електролізу звичайної кухонної солі, то пропілен — це непередбачувальний вуглеводний рід етилену, що міститься в газах крегінгу нафтопродуктів. За наявної динаміки цін на нафти стає зрозуміло, чому перхлоретилен зі розряду найдоступніших хімікатів, використовуваних у галузі хімічного чищення, переходить у категорію недешевих. Здається, що саме з цієї причини останнім часом з'явилася тенденція оцінювати звичний розчинник за формулою «ціна плюс якість». До того ж сучасний споживач звик мати широкий вибір будь-яких товарів і послуг.